Словник української мови

КОРМОВИЙ 1, а, е. Прикм. до корм. Кормові якості зернових бобових культур досить високі (Зернові бобові культури, 1956, 3); Кормові ресурси;
//  Який служить кормом. Високу ефективність мікродобрив виявлено й при вирощуванні таких цінних кормових культур, як конюшина, люцерна, земляна груша, кормові буряки, картопля, люпин тощо (Наука і життя, 2, 1957, 24).
 Кормова база — запаси кормів для тваринництва, а також джерела їх здобування та виробництво. Для розвитку тваринництва вирішальне значення має міцна кормова база (Радянська Україна, 4.VIII 1959, 2).
▲ Кормові дріжджі див. дріжджі.

КОРМОВИЙ 2, а, е. Який міститься на кормі. Ворожий снаряд розірвався недалеко від кормової гармати (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 38); Кормовий прапор; Кормовий трюм.