КОРОБЕ́ЙНИК, а, чол. У дореволюційній Росії — мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам. Під шатрами торгували.. коробейники стрічками, ситцем (Нечуй-Левицький, I, 1956, 58); Собаки.. зразу посхоплювались і загавкали, мов на вовка або на коробейника (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 418).