в означеннях
Тлумачення, значення слова «корогва»:

КОРОГВА́, и, жін.

1. заст. Прапор. — А корогву принесли? — Ось вона! Є! — обізвався Мажуга і, розгорнувши, підняв (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 81);
//  іст. Військовий бойовий прапор. Хай заграють сурмачі; Сутим золотом засяють Корогви і пірначі (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 203); Хвала безсмертним Жовтим Водам, Огням козацьких корогов! (Максим Рильський, III, 1961, 145).

2. Підрозділ у польсько-литовській армії XVI — XVII ст. та в козацькому війську. Кілька кінних корогов.. раптом повернули знову через річку, до правого берега (Яків Качура, Вибр., 1953, 21).

3. церк. Прикріплене до довгого держака полотнище (чи бляха) з зображенням Христа або інших святих, яке несуть під час хресного ходу. Ми увійшли в церковцю.. Двома рядками стоять корогви (Нечуй-Левицький, II, 1956, 401); З відчиненої брами Січової Покровської церкви виходив столітній батюшка з причтом, півчими, корогвами і святою водою (Олександр Довженко, I, 1958, 234).

4. заст. Шматок червоної тканини, вивішуваний уранці після шлюбної ночі, якщо молода виявлялася незайманою. Біля червоної корогви казились п'яненькі молодиці і стара баба: танцювали, вибивали тропака (Олекса Стороженко, I, 1957, 360).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 295.

Коментарі (0)