в означеннях
Тлумачення, значення слова «корова»:

КОРОВА, и, жін.

1. Велика парнокопитна свійська молочна тварина; самка бугая. Котра корова багато реве, то та молока мало дає (Номис, 1864, № 12881); На просторному дворі мекали вівці, стояли потомлені воли. Молодиця доїла корову (Нечуй-Левицький, II, 1956, 205); На лісовій галявині під доглядом пастухів паслися корови й коні (Олесь Донченко, II, 1956, 62);  * У порівняннях. — Ось я виплакалась (ревла, їй-богу, як корова), і тепер мені легко (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 51);
//  Самка деяких порід великих рогатих тварин (лося, оленя тощо).
Морська корова — вимерлий водяний ссавець І ряду сиреноподібних; ритина. Із морських тварин.. зазначу таких-о: дельфін, ..морський кінь, морська корова, краб (Остап Вишня, I, 1956, 175).
Дійна корова див. дійна; Личить (іде, пристало і т. ін.), як корові сідло — зовсім, аж ніяк не пасує комусь. [Охрім:] А й пристало [вбрання] тобі, як корові сідло! (Марко Кропивницький, I, 1958, 384); Як (наче, ніби, мов, немов і т. ін.) корова язиком злизала див. злизувати.

2. перен., зневажл. Про незграбну, товсту або нерозумну жінку. Жінка його не сподобалась мені: неінтелігентна, нецікава, суща корова (вибачай за вислів!) (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 168).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 295.

Коментарі (0)