в означеннях
Тлумачення, значення слова «кортіти»:

КОРТІТИ, тить, недок., безос., кому, кого, з інфін. і без додатка, розм. Дуже хотітися, бажатися; тягти до чогось. Кому кортить, тому й болить (Номис, 1864, № 9754); Кортіло сердешного забалакать до дівчини, та з чого почати? (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 139); От якось-то й одважилось [щеня] вхопить Шматок м'ясця, щоб не кортіло (Леонід Глібов, Вибр., 1957, 57); Уже довідалися вони.. про всі подробиці, які їм кортіло знати (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 76); [Кривоніс:] Люблю я з люлькою у бій іти. Коли рубнув, тоді і потягнув, інколи так кортить ще потягнути, але стримую себе (Олександр Корнійчук, I, 1955, 247).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 301.

Коментарі (0)