в означеннях
Тлумачення, значення слова «коридор»:

КОРИДО́Р, а, чол. Вузький (переважно довгий) прохід у середині будинку, який з'єднує окремі його кімнати, квартири тощо. Кухня була аж на другому краї дому, відділена від горниць довгим коридором (Панас Мирний, IV, 1955, 346); Двері у передпокій нарозтіж, в тіснім коридорі повно людей (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 258); І шум, і співи в коридорі — курсанти з лекції ідуть (Володимир Сосюра, I, 1957, 111);  * У порівняннях. Кабінет був вузький і довгий, наче коридор (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 292);
//  Обмежений з обох боків вузький довгий простір; прохід, хідник. Комбриг дав наказ батальйонам відходити через село на схід, єдиним коридором, в якому ще не замкнулося вороже кільце (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 289.

Коментарі (0)