КОРИ́СЛИВІСТЬ, вості, жін.
1. Властивість за значенням корисливий 1. Вони [селяни — дрібні власники в «Кайдашевій сім'ї»] проймаються почуттям корисливості, турботами лише про власне господарство (Історія української літератури, I, 1954, 377).
2. Якість за знач. корисливий 2. Корисливість мотивів.