в означеннях
Тлумачення, значення слова «кошти»:

КО́ШТИ, ів, мн. (одн. кошт, у, чол.).

1. Гроші, капітал, матеріальні цінності. — Чого вже я не робив, як не побивався, скільки й кошту стратив, а все-таки нічого не вдіяв (Олекса Стороженко, I, 1957, 230); — Шкода й коштів на шибениці різним гультяям (Леся Українка, I, 1951, 444); Держава виділяє великі кошти у вигляді кредиту для подання допомоги трудящим в індивідуальному житловому будівництві (Наука і життя, 12, 1957, 5).
 Власним (своїм і т. ін.) коштом — за власний рахунок, за власні гроші. Ми все будували своїми силами, своїми руками, своїм коштом, не чекаючи на допомогу із закордону (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 59); На чиї кошти (чий кошт) — за чий рахунок. Дома пояснили йому, що магістрат прислав віз, і цей вивозив сміття цілий день на кошт Гершка (Осип Маковей, Вибр., 1956, 359).

2. рідко. Те саме, що витрати; видатки. Шумне, легке життє [життя].. тягло за собою немалий кошт (Іван Франко, VIII, 1952, 234); Пришліть мені (коли можна — скоріше) таку етнографічну програму.., яку я переглядав у Вас у Криворівні.. Кошти поверну (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 423).
Хитро-мудро та невеликим (недорогим) коштом — розумно та з малими витратами. Хочеться так, щоб хитро-мудро та невеликим коштом (Номис, 1864, № 3106).

3. у знач. присл. коштом. За чийсь рахунок, за чиї-небудь гроші. Тепер на Україні розгорнулось будівництво шкіл-інтернатів коштом колгоспів (Радянська Україна, 4.VI 1959, 1);
//  Використовуючи що-небудь; за рахунок чогось. Акторський склад змінювався постійно коштом припливу нових сил з Києва і Одеси (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 182).

4. заст. Забезпечення, постачання. Торгується [Кузьма Трохимович] і требує [вимагає] багацько: дай йому і кошту, і грошей скільки забажа (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 6).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 317.

Коментарі (0)