в означеннях
Тлумачення, значення слова «костистий»:

КОСТИ́СТИЙ, а, е.

1. Який має широкі, великі, випнуті кістки; ширококостий. Він був високий на зріст, широкий в плечах, костистий, навіть трошки сухорлявий (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 41); Подовгасте, сильно костисте лице свідчило про енергічну вдачу і сильну волю (Іван Франко, III, 1950, 263); Увечері прийшов у казарму якийсь робітник — вилицюватий, костистий, з допитливими очима і твердою ходою (Петро Панч, Синів.., 1959, 22).

2. Те саме, що кістлявий 1. Дід строїть бандуру; пробіг по струнах — І струни говорять в костистих руках, — І старець співа про Богдана (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 83); Януш Острожський відкидає крісло і люто стукає по столу костистими пальцями (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 216).

3. Який має багато дрібних кісток. При організації дитячого харчування слід виключити костисті риби (окунь, лящ і т. ін.) (Шкільна гігієна, 1954, 96).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 307.

Коментарі (0)