КОТЕ́ЛЬНИК, а, чол. Те саме, що казаняр. В Севастополі раптом усе затихло. Так довго гриміло й нестерпно гуло, наче у велетенському корабельному казані, якого клепають з усіх боків сотні котельників (Василь Кучер, Голод, 1961, 209).
КОТЕ́ЛЬНИК, а, чол. Те саме, що казаняр. В Севастополі раптом усе затихло. Так довго гриміло й нестерпно гуло, наче у велетенському корабельному казані, якого клепають з усіх боків сотні котельників (Василь Кучер, Голод, 1961, 209).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 309.