в означеннях
Тлумачення, значення слова «котик»:

КО́ТИК, а, чол.

1. Зменш.-пестл. до кіт. Білий котик спав на лаві серед нашого двора (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 65);  * У порівняннях. Стрибнув [Івась], як котик (Панас Мирний, I, 1954, 239).

2. Морський ссавець із цінним хутром; водиться в північній частині Тихого океану. Котики — один з видів тюленів — мають хутро, міцність і краса якого дуже ціниться (Фізична географія, 5, 1956, 59);
//  Хутро цієї тварини. Ви можете серед білого дня підійти до кожного одесита — хай на ньому буде каракуль і котик — і запропонувати йому участь у фільмові (Юрій Яновський, V, 1959, 118).

3. Суцвіття верби та деяких інших односім'ядольних рослин. На придорожніх вербах сіріли оксамитові котики (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 325); Зупинився [хлопчик] біля куща червонолозу, що не в пору рясно бризнув ніжними сріблясто-синюватими котиками (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 327).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 309.

Коментарі (0)