в означеннях
Тлумачення, значення слова «кований»:

КО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до кувати 1 1, 2, 5. Сяючи, йшов по бенкетах веселих З чистого золота кований келих (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 205); Яка диковина, що собака не кована! (Номис, 1864, № 5541); Денис Довгошия поклав Маринин чемодан на дубову, ковану залізом скриню (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 162); Гулко стугонять у млині давно не ковані жорна (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 283);
//  ковано, безос. присудк. сл.  * Образно. На вільне слово ковано кайдани (Леся Українка, I, 1951, 52).
Кований на всі чотири ноги (копита) — дуже досвідчений, бувалий. — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних [енергійних], смілих, кованих на всі чотири ноги (Іван Франко, VI, 1951, 358).

2. у знач. прикм. Виготовлений, зроблений куванням (див. кування 1). Кований.. шолом і голова жовніра розскочилися від того раптового удару (Іван Ле, Наливайко, 1957, 308); Він [електрошлаковий спосіб зварювання] дає можливість замінити великі литі й ковані конструкції економічними литозварними, кованозварними (Нариси розвитку прикладної електротехніки в СРСР, 1957, 97).
Коване слово, книжн. — штучно створене слово. Збірник моїх віршів цілком заборонений і знаєте за що? За те, що в моїх віршах є ковані слова (Володимир Самійленко, II, 1958, 436).

3. у знач. прикм. Підкований, із підковами. — Давайте! — гукнув Блаженко вгору і подерся по каменю, як кований кінь по льоду (Олесь Гончар, III, 1959, 102); Кінь бив кованим копитом шлях (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1948, 498);
//  Із підковами, цвяхами (про взуття). Хто тільки не топтав її [Україну] кованим чоботом завойовника (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 6); Вийняла Марія ковані чоботи (Василь Кучер, Пов. і опов., 1949, 15).

4. у знач. прикм. Обкований залізом. Розпозичав гроші то тому, то іншому, ще й до того погуляти любив, та й не схаменувся, як подвір'я спустіло і ковані скрині спорожніли (Марко Вовчок, I, 1955, 95); Як Семен із заходом сонця вернув додому, то застав на своїм подвір'ю п'ять кованих возів (Василь Стефаник, I, 1949, 187); Уляна.. біжить до комірчини і щиколотками стукає в ковані двері (Михайло Стельмах, I, 1962, 99).

5. у знач. прикм., перен., рідко. Те саме, що карбований 4. І кроком кованим піхота гриміла мовчки мимо нас (Володимир Сосюра, I, 1957, 440).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 202.

Коментарі (0)