в означеннях
Тлумачення, значення слова «ковбаня»:

КОВБА́НЯ, і, жін.

1. Глибока вибоїна, звичайно на дорозі, переважно з водою, болотом. Дівчина стала над ковбанею й дивилась, як поволі осідав намул і вода очищалась (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285); Машина заїхала в широку ковбаню, важко, натужно завила мотором і забуксувала (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 206);  * Образно. Всією істотою відчувала вона, що на батьківщину їй заказано шляхи, отже, треба або вмерти, або якось видертися з цієї огидної ковбані, де нема і не буває волі жінкам (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 238).

2. Глибоке місце, яма в річці, озері тощо. — Та в цьому ставку трудно і втопитись, хіба запливемо аж.. під той ліс, — сказала Ватя, — там-таки чимала ковбаня (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 77); Восени залягає риба в ковбанях (Максим Рильський, II, 1960, 159); Тут можна було пірнути з висоти заставок у глибоку ковбаню сторч головою (Арсен Іщук, Вербівчани, 1961, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 202.

Коментарі (0)