КОВБА́СНИК, а, чол.
1. заст. Той, хто виготовляв і продавав ковбаси. Тому що він був ще малий тягати воду, дід віддав його до ковбасника по три карбованці на місяць (Петро Панч, О. Пархом., 1939, 24); [Катря:] Продали її [Надійку] там [у Німеччині] якомусь ковбасникові (Захар Мороз, П'єси, 1959, 10).
2. Фахівець ковбасного виробництва.