КОВБО́ЙКА, и, жін.
1. Верхня картата чоловіча сорочка особливого крою, з відкладним коміром. Його розхристана ковбойка і незалежний вигляд мали б привернути увагу комісії (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 173); На ньому легка строката сорочка (такі звуться ковбойками) (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 95).
2. Гостроверхий бриль із широкими полями, загнутими з боків, та ремінцем під підборіддям.