в означеннях
Тлумачення, значення слова «ковчег»:
Рими України: словник рим

КОВЧЕ́Г, а, чол.

1. Судно, в якому, за біблійним міфом, урятувався від усесвітнього потопу Ной зі своєю родиною та тваринами. Гей, Ноя нам треба з його ковчегом, Щоб вивіз нас з лиха та з горя (Іван Франко, XI, 1952, 401); Великий, обліплений різними прибудовами, з чорними сліпаками мовчазних вікон, він [дім] нагадує Ноїв ковчег (Петро Колесник, Терен.., 1959, 137).

2. перен., ірон. Про громіздке, старомодне судно, екіпаж і т. ін. Зачепивши отця Кирила за золотий ланцюг держаком весла, батько втяг його.. в свій ковчег до корів і овечок (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 487);  * Образно. Хвилі доньчиної легковажності заливали родинний корабель Кукуликів, перетворювали його з гордого лайнера на жалюгідний ковчег (Павло Загребельний, День.., 1964, 45).

3. У православній церкві — скринька для зберігання так званих святих дарів. При ковчезі заповітнім Танцював колись Давид; Танець був служінням богу (Леся Українка, IV, 1954, 148).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 206.

Коментарі (0)