в означеннях
Тлумачення, значення слова «ковінька»:

КОВІ́НЬКА, и, жін.

1. Палиця з загнутим кінцем. Петрусь, із дивною ковінькою в руках, сів на своїм місці й почав оглядати залу в бінокль (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 339); У лівій руці він ніс папку, правою спирався на ковіньку (Федір Бурлака, Напередодні, 1956, 43).
Матері його (її і т. ін.) ковінька, лайл. — уживається для вираження незадоволення, обурення, досади тощо. — А досадно, матері його ковінька, що несила нам їм назад відіслати гостинців (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 48); — Раніше була нашому брату дорога на Січ, а тепер.. нема куди податися, бо скрізь пани та закони, матері їх ковінька (Михайло Стельмах, I, 1962, 340); На руку ковінька кому — цього тільки й треба кому-небудь; до речі комусь. — Інший побоїться і близько до мого двора підійти. А мені і на руку ковінька! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 248).

2. діал. Вид дитячої гри, що нагадує хокей.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 205.

Коментарі (0)