в означеннях
Тлумачення, значення слова «ковила»:

КОВИЛА́, и, жін. (Stipa, L.). Трав'яниста степова рослина родини злакових із вузькими листками та квітками, зібраними в пухнасті волоті; тирса. А по степу-долині ковила сивіє, А скрізь по ковилі свистун-вітер віс! (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 246); Степом називається рівнинна місцевість, вкрита трав'янистою рослинністю, здебільшого посухостійкими рослинами, серед яких переважають ковила, типчак, тонконіг та інші степові злаки (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 553).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 205.

Коментарі (0)