Словник української мови

КОВЗНИ́Й, а, е. Який рухається ковзаючись. Дерев'яні плоскі затвори ковзають у пазах опор, тому їх називають ковзними (Довідник сільського будівельника, 1956, 118); За пропозицією помічника майстра.. в машинах ковзні підшипники замінили шариковими (Комуніст України, 5, 1963, 65);
//  Стос. до ковзання. Всі найпростіші затвори роблять ковзного типу (Довідник сільського будівельника, 1956, 118); Різновидністю косого освітлення є ковзне освітлення (Довідник фотолюбителя, 1959, 66).