КОЗА́, и, жін.
1. Невелика рогата жуйна тварина
родини порожнисторогих, що дає молоко, м'ясо тощо;
самиця козла (у 1, 2 знач.). Паслась Коза з козятком
коло хати (Тарас Шевченко, II, 1963, 366); По схилах гір
розсипалися отари кіз та овець (Олесь Гончар, III, 1959, 171);
* У порівняннях. — Я тебе всього двічі чи тричі бачив на полі,
де ти стрибала, як коза... (Панас Мирний, I, 1949, 309).
♦ Всі (і) кози в золоті кому — комусь здається хто-,
що-небудь кращим, ніж у дійсності. П'яному і кози в
золоті (Номис, 1864, № 11445); І вовки [були, будуть]
ситі, і кози цілі; І кози [були, будуть] ситі, і (й) сіно
ціле — немає шкоди, збитку ні для одних, ні для інших;
ніхто не зазнав шкоди, збитків. Його натура була
слаба..: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися;
щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний, III, 1954, 186);
— Ось бач, як воно все виходить ловкенько.. І кози ситі,
й сіно ціле (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 131); Лупити
(драти і т. ін.) як Сидорову козу — нещадно бити.
[Митька:] І били ж мене батько за се, драли як
Сидорову козу!.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 265); На похиле дерево
і [всі, всюди і т. ін.] кози скачуть — ще й всякі
неприємності, нещастя на слабку, беззахисну людину.
Бригадир Кононенко суворо зауважив: — Відкоша
отаким не даєш, то й лізуть. Чи не знаєш: на похиле дерево
і кози скачуть (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 208);
Не поспішай (не поспішайте, встигнеш і т. ін.) з козами
на торг — не варто без потреби поспішати куди-небудь
або з чим-небудь. Мене рішуче притримав за руку
Максим Бобровник. — А ти стій на місці. Знаєш прислів'я —
не поспішай з козами на торг (Юрій Збанацький, Єдина, 1959,
248); — Та годі вже з вашими качанами... тут їсти
хочеться... — нетерпляче озвався Макар.. — Встигнеш ще
з козами на торг (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 260); Не хоче
(не рада і т. ін.) коза на торг, та [її] ведуть — хоч-не-хоч,
а треба робити так, як цього вимагають обставини.
[Омелько:] Коли її беруть без приданого, то нехай
богові дякує.. Що вона не хоче, так що ж? Коза не хоче
на торг, та її ведуть!.. (Марко Кропивницький, IV, 1959, 181); Туди
(там), де козам роги правлять, ірон. — у в'язницю, на
заслання. — Якби мій позов добувся до рук станового,
то він би запровадив мене туди, де козам роги
правлять!.. (Панас Мирний, IV, 1955, 384); — Рубонеш одного, а
вони селом наваляться на тебе, дадуть, скільки влізе,
духу, а потім відправлять туди, де козам роги правлять
(Михайло Стельмах, II, 1962, 109); Прийшла ([ще] прийде і т. ін.)
коза до воза — доведеться ще кому-небудь звернутися
з проханням до тієї людини, якій колись він відмовив у
чомусь або до якої не хотів звертатися з певних причин.
Читаючи лист Франка, я не могла не подумати:
«прийшла коза до воза» (Леся Українка, V, 1956, 212); — Чекайте,
чекайте! Ще прийде коза до воза... Ви ще мене згадаєте
(Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 125).
2. перен., розм. Про жваву, рухливу дівчину. — Не знаєш, ..чия ота фата [дівчина]? — й показав на Гашіцу. — Котра? Ота коза дика в білій спідниці? (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 234); Дзвонар сміхотливим поглядом провів дівчину і захоплено подумав: «Коза. Росте ж на чиюсь голову» (Михайло Стельмах, I, 1962, 63).
3. розм., рідко. Те саме, що волинка. Грають [пастухи].. на своїх інструментах: козі і дерев'яній дудці (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 412); Трапляються.. іноді дуже цікаві [інструменти],.. що їх вживають гуцули: флояра та денцівка, зроблені на зразок сопілки, трембіта, ..коза (Історія української музики, 1922, 92).
4. розм., заст. Те саме, що в'язниця. Чоловіка та старшого сина за крадіж у козу посаджено (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 252).