в означеннях
Тлумачення, значення слова «козачок»:

КОЗАЧО́К, чка, чол.

1. Зменш.-пестл. до козак 1—5. — Я не царенко, не короленко; Я ж отецький синок Да панок-козачок (Павло Чубинський, III, 1872, 281); Наче полум'я — лампаси, синє небо — башличок, був з-за Дону, з-за Донбасу заповзятий козачок (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 102).

2. У стародавньому дворянському побуті — хлопчик-слуга. Козачок Петрушка хвалився.. дівчатам, що він, якось зайшовши в Остапову хату, застав, як той.. перебирав одежу (Панас Мирний, IV, 1955, 29); В двері швидко ввійшов моторний козачок, і Замойський на півслові урвав розмову (Іван Ле, Наливайко, 1957, 20); У Вільні Шевченко разом із своїм товаришем і земляком Іваном Нечипоренком почав виконувати обов'язки козачка — сидіти в передпокої і чекати панського наказу (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 12).

3. Веселий, жвавий український народний танець, спочатку поширений серед козацтва. М. К. Садовський був надзвичайно оригінальним виконавцем танцю. Козачок він танцював так, як ніхто за моєї пам'яті (Минуле українського театру, 1953, 175);
//  Музика до цього танцю. Ще малим хлопцем він зробив маленьку скрипочку й сам вивчився грати козачка (Нечуй-Левицький, II, 1956, 172).

4. (Pyrrhocoris apterus). Комаха ряду напівтвердокрилих, зверху яскраво-червона з плямистим чорним малюнком, а знизу — чорна. Їй [Галі] так гарно. Сонечко привітно гріє, козачки коло неї снують по зеленій травиці (Панас Мирний, IV, 1955, 122); Червоні козачки так ворушаться по землі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 541).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 210.

Коментарі (1)