в означеннях
Тлумачення, значення слова «козацький»:

КОЗА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до козак 1—3. Де кров текла козацькая, Трава зеленіє (Тарас Шевченко, I, 1951, 66); Остап зібрав собі гарне військо козацьке потроху і вже був напоготові йти на турка (Марко Вовчок, I, 1955, 331); З-за гори доноситься гомін, ..чується маршова козацька пісня... (Панас Мирний, III, 1954, 202);
//  Належний козакові, козакам. Перед моїми очима ніби по Дніпрі заворушились козацькі чайки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 307); — А були колись і оці степи вільними степами. Колись і їх тільки козацькі коні топтали (Гнат Хоткевич, I, 1966, 96);
//  Який походить із козаків. Козацький рід;
//  Який носили козаки (у 1, 2 знач.). Сидить чоловік у хорошому жупані, і шапка на ньому козацька (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 290); Колись на цій голові буйно розвівався традиційний козацький оселедець (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 7);
//  Власт. козакові, козакам. [Василь:] Зосталося одно Запоріжжя, де ще живуть козацькі звичаї, де воля подає руку то одному безталаннику, то другому... (Панас Мирний, V, 1955, 113); [Дівчата:] Ти думав, як зодягся по-козацькому та пістоль за пояс, то уже й козак? Еге, наберись козацького хисту поперед! (Степан Васильченко, III, 1960, 18).
 Козацька старшина — керівна привілейована верхівка українського козацтва, яку обирали на козацькій раді. По один бік яру стояли потомки старшини козацької (Панас Мирний, I, 1949, 368).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 210.

Коментарі (0)