в означеннях
Тлумачення, значення слова «козацтво»:

КОЗА́ЦТВО, а, сер.

1. Збірн. до козак 1—3. — Чи на те ж козацтво гинуло в неволі, Побивалось тяжко, шукаючи долі, Чи на те лилися кривавії ріки, Щоб усе пропало й забулось навіки? (Леся Українка, I, 1951, 19); Крикнув отаман в діброву: — На коні, козацтво, на коні! (Павло Тичина, I, 1957, 104); В пошуках людських резервів послав [Врангель] на Дон загін полковника Назарова, щоб спробував підняти по станицях козацтво (Олесь Гончар, II, 1959, 318).

2. Козацький стан. Він не крився ні від кого, що сам вийшов з давнього козачого роду, ..що з козацтва викопала його доля (Панас Мирний, III, 1954, 259); [Мартин:] Хлопам усе козацтва хочеться (Борис Грінченко, II, 1963, 537).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 210.

Коментарі (0)