в означеннях
Тлумачення, значення слова «козир»:

КО́ЗИР, я, чол.

1. У картярській грі — карта тієї масті, що оголошується старшою та б'є будь-яку карту інших мастей. — Не завжди і чирва — козир! (Андрій Головко, II, 1957, 182).
Козир (усі козирі) до рук (у руки кому, у руках чиїх, у кого) — хтось має перевагу в чому-небудь. Швидкісний режим роботи, на який перейшли майже всі ткалі, — ось козир у руках шовківників для підвищення продуктивності праці (Робітнича газета, 15.VI 1966, 1); — Ви хоч би шаховий [гурток] узяли на себе. У вас же, здається. третя категорія.. — Друга. — От бачите.. Вам усі козирі до рук (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 108).

2. перен. Те, що у відповідний момент може дати комусь перевагу в чому-небудь. — Наближається військо Османове, а пани ще по маєтках сидять. Та ми [козаки] — останній козир королівський! (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 492); Він знав: якщо станеться неприємність — Федір змушений буде його виручати. Він звик покладатися на цей свій козир (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 261).
Ходити (стояти, виступати і т. ін.) козирем — тримати себе по-молодецькому, поважно або гордовито, зарозуміло; козиритися. — Да, Петре, от так справи. Мабуть, козирем ходить Пилип? (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 757); — А то ж як? — кажуть, стоячи козирем, міщани (Словник Грінченка); Іван попереду з гармонією у руках, виступа козирем (Панас Мирний, V, 1955, 212).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 211.

Коментарі (0)