КРАДІ́ЙКА, и, жін. Жіночий рід до крадій. Мабуть, думає [білочка], що ніхто й не помітив хитрощів маленької крадійки (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 160).
КРАДІ́ЙКА, и, жін. Жіночий рід до крадій. Мабуть, думає [білочка], що ніхто й не помітив хитрощів маленької крадійки (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 160).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 319.