в означеннях
Тлумачення, значення слова «краянин»:

КРАЯ́НИН, а, чол. Мешканець певного краю (країни) стосовно іншого мешканця того ж краю (країни); співвітчизник, земляк. [Нартал:] Я помилився, хутко показали мені сю помилку твої краяни (Леся Українка, II, 1951, 431); До батька Миколи приїхали гості, із заходу сонця і сходу краяни (Осип Маковей. Вибр., 1954, 381); — Так от що, земляки мої любі, краяни мої золоті, — почав Косован.. — День вам добрий! (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 154).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 330.

Коментарі (0)