КРА́ЛЕЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до краля 1. [Дзвон:] А тебе таки справді, кралечко, ґедзь.. напав (Михайло Старицький, Драм. тв., 1941, 55); [Карпо:] Дивіться, ото ж вона і є, кралечка моя (Вадим Собко, П'єси, 1958, 18).
КРА́ЛЕЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до краля 1. [Дзвон:] А тебе таки справді, кралечко, ґедзь.. напав (Михайло Старицький, Драм. тв., 1941, 55); [Карпо:] Дивіться, ото ж вона і є, кралечка моя (Вадим Собко, П'єси, 1958, 18).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 322.