КРАПЛИ́НА, и, жін. Те саме, що крапля 1, 2. Важкі
краплини гойдалися на колоссях, легенька пара знялася
над нивами (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 397); Лице матері вкрите
краплинами роси (Олександр Довженко, I, 1958, 34); Орися вперше
відчула, що в тому бою є якась краплина і її допомоги
(Павло Автомонов, Так народж. зорі, 1960, 279).
♦ До [останньої] краплини — те саме, що До
[останньої] краплі (див. крапля). І любов, і надію, і ніжність,
Ірено, переллю до краплини в серденько твоє (Микола Упеник, Вірші..,
1957, 25); Краплина в морі (в річці і т. ін.) — те саме,
що Крапля в морі (в річці і т. ін.) (див. крапля). Та ці
видання [закарпатських коломийок] — краплина в морі
пісенної поезії Закарпаття (Народна творчість та етнографія, 5, 1964,
94); Мов (як і т. ін.) краплина (дві краплини) води
подібний до кого (схожий на кого) — те саме, що Як
(мов і т. ін.) крапля (дві краплі) води подібний
(схожий) (див. вода). Інженер Голобля, мов дві
краплини води, був схожий на батька (Юрій Збанацький,
Переджнив'я, 1960, 65); Ні (ані, і) краплини; Ні на
краплину — анітрішки, анітрошки, ніскілечки.
[Шевченко:] Караюсь, мучусь я, але не каюсь. І не змінивсь ні
на краплину (Павло Тичина, I, 1957, 313); [Кряж:] Думаєш,
я шкодую, що мене не обрали головою? Ні краплини
(Микола Зарудний, Антеї, 1962, 210).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 325.