КРА́СНИЙ, а, е, КРАСЕН, сна, сне, нар.-поет. Те
саме, що гарний 1; прекрасний, чудовий. Мені здасться,
що тим і наш світ красний, що він не однаковий
(Панас Мирний, V, 1955, 307); Ізнов прийшла весна-красна, Ізнов
зазеленіло поле (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 178); Вздовж стін
стоять широкі ослони, застелені різнобарвними, дуже
красними килимцями (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Знову
літо у краснім цвіті, В колиханні ясних комет (Андрій Малишко,
Запов. джерело, 1959, 222);
// Який має привабливу
зовнішність; уродливий (у 1 знач.). Не родися красна,
та родися щасна (Номис, 1864, № 1674); Хто його [Кармеля]
уперше стрічав.., потім ніколи вже не зміг забути
його обличчя красного (Марко Вовчок, I, 1955, 346); Стояв син
її в сріблі місяця такий красний.., що в мами серце
защеміло (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 337);
// Приємний,
втішний. Одної ночі мав він красний сон (Українські народні казки,
легенди.., 1957, 92); Над сонним містом легкокрилим
роєм Витають красні мрії, давні сни (Леся Українка, I, 1951,
71);
// Найкращий. Нащо собі марно жалю завдавати,
Нащо свої красні літа загубляти! (Метлинський і Костомаров, Тв.,
1906, 245);
// Радісний, щасливий. Іноді й віри не доймаємо,
що доля наша така красна (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 97);
Чи не так, як .. весну, Я бачила кохання й молодощі
І все, чим красен людський вік убогий? (Леся Українка,
I, 1951, 145).
♦ Красна дичина — найкраща болотна та ін. дичина
(бекас, валюшень, глухар тощо); Красна дівиця —
молода, гарна, вродлива дівчина. Почали казати
[старости].. про порошу, про князя, про куницю і звели на
красну дівицю (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 488); Красна мова — мова,
що відзначається майстерністю або пишністю
викладу думок. Красная мова находить добрії слова
(Номис, 1864, № 12859); Красна риба — цінна порода
безкісткових (осетрових і т. ін.) риб; Красна тоня —
перший у сезоні улов, звичайно найкращий. Красна
тоня вдалась добра; але того літа риба ловилась дуже
погано (Нечуй-Левицький, II, 1956, 249); Красна ціна (платня) —
найвища ціна (платня). — Хорошу, Тимофію, витесав
кроковку. Продай мені її. Красну ціну заплачу
(Михайло Стельмах, II, 1962, 37); Красне місце — найкраще, почесне
місце. Лісничий посадив на красне місце гостя (Натан Рибак,
Зброя.., 1943, 129); Красне писання, заст. — каліграфія,
чистописання. При читанні каталога він не спитав..,
чому .. не були на годині красного писання (Степан Ковалів, Світ..,
1960, 106); Красне письменство, заст. — художня
література. Наш інтелігентний читач.. бажав би
зустрітись в творах красного письменства нашого з обробкою
тем.. соціальних, психологічних, історичних і інших
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 239); Красне слово; Красні слова —
влучне, виразне (у 2 знач.) слово. Марченко виголосив ..
тост за дружбу польського і радянського народів.. Красні
слова самі лилися з уст (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 24);
Красне сонце — яскраве сонце. Так і зима мине; на
весну красне сонце загріє... (Панас Мирний, I, 1949, 210);
Красний господар (хазяїн) — добрий господар. —
Такий мені хазяїн красний, що хазяйці й чарки випить не
дав... (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 126); Красний день —
гарний, погідний, сонячний день. День був красний,
люди по городах, по полях працювали (Степан Ковалів, Світ..,
1960, 5); Красний звір — найцінніший для мисливця
звір (ведмідь, лось, куниця тощо). Ні зоряних небес
мандрівні хори, Ні вітрокрилі в морі байдаки, Ні в
полі збройних лицарів полки, Ні звіра красного глибокі
нори, .. — Ніщо мого вже серця не торкне (Микола Зеров, Вибр.,
1966, 442); Красний торг, заст. — багатий товарами,
вдалий щодо купівлі або продажу торг. Тепер літо,
в полі робота, а наш торг тілько зимою красний (Іван Франко,
III, 1950, 54); [Не] для (задля, ради) красного слова
(слівця) — [не] для ефекту, [не] для того, щоб справити
враження. Не ради красного слова вона тепер приводила
в примір братової синів (Панас Мирний, IV, 1955, 115); Не для
красного слова мовиться: народ — творець історії.
Він є таким насправді (Радянська Україна, 15.IV 1964, 1).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 327.