в означеннях
Тлумачення, значення слова «кредитор»:

КРЕДИТО́Р, а, чол. Той, хто надає кредит (у 1 знач.); позикодавець. Князь сів, щоб на дозвіллі розібрати численні рахунки своїх кредиторів (Леся Українка, III, 1952, 511); Така вже звичка була у пана ховатися від своїх кредиторів (Яків Качура, II, 1958, 492); Майно, яким відають державні установи.., не може бути повернене на задоволення кредиторів (Цивільний кодекс УРСР, 1950, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 332.

Коментарі (0)