в означеннях
Тлумачення, значення слова «кректати»:

КРЕКТАТИ, крекчу, крекчеш, недок.

1. Видавати уривчасті горлові звуки під час фізичного напруження, з болю тощо. Грицько.. ходить, мов сплутаний; усе крекче, мов що преважке підіймає (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 137); Батько крекче та перекидається з боку на бік на призьбі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 247); Не плаче воно [дитя]; здається, взялося за якусь надсильну роботу й аж крекче в напрузі (Михайло Стельмах, II, 1962, 409);
//  Видавати звук, схожий на відкритий є, виражаючи при цьому певні емоції. Йосипенко тілько кректав та все знай носив грошики (Панас Мирний, IV, 1955, 209); Пан писар.. голосно крекче на знак, що хоче.. читати (Іван Франко, II, 1950, 233); Поліцай мовчки бере пляшку.., нюхає й задоволено крекче (Юрій Яновський, IV, 1959, 241).

2. Уривчасто кричати (про качок, жаб і т. ін.). В ставку голосно кректали жаби (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 49); Кректало [в очереті] кілька черників та безугавно.. хрипіли лиски (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 411).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 333.

Коментарі (0)