в означеннях
Тлумачення, значення слова «кремінний»:

КРЕМІ́ННИЙ, а, е.

1. Який утворився з кременю завдяки природним умовам; кам'яний (у 1 знач.). Ой там за горою та за кремінною Не по правді жиє чоловік з жоною (Іван Франко, IX, 1952, 93);
//  Зробл. з кременю. В неї [царівни] зуби міцніші від зубців кремінних в серпочка (Леся Українка, IV, 1954, 277); Давид виймає з кишені обкусаний кремінний наконечник стріли (Михайло Стельмах, I, 1962, 127).

2. Те саме, що кременистий 1, 2. Ой, вихожу сам я на дорогу, Шлях кремінний сріблом криє мла (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 90); — Це кварцит. Оце й є він та кремінна порода, що має в собі чимало заліза, — проказав Огей (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 347).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 334.

Коментарі (0)