КРЕН, у, чол.
1. Нахил набік корабля, човна, літака. Тралер має величезний крен. Уся ліва сторона палуби погрузала в море (Микола Трублаїні, I, 1955, 230); В темряві крен робив не літак, а панорама міста (Іван Ле, В снопі.., 1960, 34).
2. перен. Зміна напряму, орієнтації; поворот до інших завдань, до іншої мети. Кінематографія [після появи звукового кіно] знову вернулася значною мірою до театру. Я б сказав.., навіть занадто різкий крен було зроблено в бік театру (Олександр Довженко, III, 1960, 287).