в означеннях
Тлумачення, значення слова «кревний»:

КРЕ́ВНИЙ, а, е, розм.

1. Те саме, що кровний 1—3; рідний. І син, його кревная дитина, цурався батьківського духу! (Панас Мирний, I, 1949, 183); [Мартіан:] Я мушу бути сам. Таким, як я, не можна мати кревної родини (Леся Українка, III, 1952, 324); Ногайці.. женуть у неволю двадцять тисяч бранців. А це наші кревні сестри та брати (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 471); Це було тої доби, коли два кревних народи.. вчинили між себе розраду (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 4); Кревний зв'язок; Кревна справа;  * Образно. Ясно було одне — що кревні нитки, які в'язали старих інструкторів з масою, не порвалися (Іван Микитенко, II, 1957, 504).

2. у знач. ім. кревні, них, мн. (одн. кревний, ного, чол.; кревна, ної, жін.). Те саме, що родичі. Кобза з Остапом.. попрощались із своїми кревними і потягли з сіромами в гай (Олекса Стороженко, I, 1957, 364); [Хуса:] Назову тебе сестрою. [Сабіна:] Публій дуже добре знає, що ти сестри не маєш. [Хуса:] Ну, нехай своячкою чи кревною якою (Леся Українка, III, 1952, 155); Не знайшли ні друзі, ані кревні Рицарського тіла молодого (Максим Рильський, III, 1961, 241).

3. заст. Родовитий, родовий. Плебей.. — син поштаря і швачки — дозволив собі покохати його дочку, кревну дворянку!.. (Юрій Смолич, II, 1958, 116).

4. перен. Гіркий, важкий, кривавий (про сльози, працю тощо). Не було міри малому горю Івасевому, не було упину кревним сльозам його (Панас Мирний, I, 1954, 270); Дома.. нужда кревна (Іван Манжура, Тв., 1955, 44).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 331.

Коментарі (0)