в означеннях
Тлумачення, значення слова «кріплення»:

КРІ́ПЛЕННЯ, я, сер., спец.

1. Дія за значенням кріпити 1—3, 5. За способом кріплення фрези бувають — суцільні й насадні (Методика викладання фрезерної справи, 1958, 23); Виймання вугілля, доставка та кріплення в дореволюційному Донбасі були важкою ручною працею (Гірнича промисловість.., 1957, 28).

2. Споруда в шахті зі стояків, рам і т. ін., що запобігає обвалам порід. У післявоєнний період дедалі ширше застосовуються нові види кріплення — металеве й залізобетонне (Гірнича промисловість.., 1957, 35); Курбала прослизнув між вагонетками та кріпленням і хутко подався двійчастою колією (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 194).

3. Деталі для скріплювання, з'єднування частин машин і конструкцій. Рама плуга повинна бути рівною й мати всі бойові кріплення (Механізація і електрифікація.., 1953, 26); Жодну машину не можна скласти без кріплення — без тих численних болтів, які з'єднують між собою різноманітні вузли (Вечірній Київ, 6.I 1960, 2); Парова машина так гуркотіла й дрижала, що, здавалось, ось-ось вилетить із свого кріплення (Микола Трублаїні, Лахтак, 1953, 15).

4. Пристосування для прикріплювання, закріплювання чогось. Хтось уже бабрався в глибокому снігу, заплутавшись у кріпленні власних лиж (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 302); Гейнц труснув ранцем, перевіряючи міцність кріплення, поправив автомат (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 91).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 357.

Коментарі (0)