КРІЗЬ, прийм., із знах. в.
1. Уживається при
вказівці на предмет, речовину, середовище або отвір, через
які хтось або щось проникає, проходить, просвічується
тощо. Ордою йшли придани, Співали п'яні; а Мар'яна
Крізь тин дивилася на те (Тарас Шевченко, I, 1963, 154);
[Річард:] Так, мрія нас вела за океан, до неї ми крізь
пущі пробивались (Леся Українка, III, 1952, 93); Крізь
густий туман ми помітили неясні ознаки берега (Юрій Яновський,
II, 1958, 85); Ранені перемовлялися крізь відкриті вікна
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 347);
// Уживається при вказівці
на певний відрізок часу, протягом якого щось
відбувалося, здійснювалося; через. В серцях Таке тепло
живлюще розливалось, Така глибока шана до народу
[вірменського], Що крізь віки проніс велику мову
(Максим Рильський, III, 1961, 160); — Гинучи сам, я хотів би,
щоб моє кохання було, як прапор, підхоплене іншим
і чесно пронесене ним далі, крізь усе життя... (Олесь Гончар,
III, 1959, 337).
♦ День крізь день — те саме, що День у день (див.
день). Ми день крізь день зустрічалися з ним (Літературна Україна,
30.IV 1967, 2); Крізь зуби цідити (казати і т. ін.)
див. зуб; Крізь пальці дивитися див. палець; Крізь
сльози сміятися (говорити і т. ін.) див. сльоза; Як
(мов, ніби і т. ін.) провалитися (піти) крізь землю
див. земля.
2. Уживається при вказівці на дію (стан), що чергується з іншою, переривається нею, проривається через неї. Біля дверей при свічці дрімає й стогне крізь сон хазяйка (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 242); Шумить водоспад у яру, та й крізь шум його чути.. голоси на тім боці (Андрій Головко, II, 1957, 206); — Бувайте здорові! — ..крізь смуток осміхається чоловік (Михайло Стельмах, I, 1962, 29).