КРОК, у, чол.
1. Рух ногою вперед, убік або назад,
що його робить людина або тварина, ідучи або біжачи;
ступінь (див. ступінь 2). Він увесь тремтів. Зробив
кілька кроків услід Варварі і став... (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
172); Пан Гнатковський.. витріщився й поступив крок
назад (Лесь Мартович, Тв., 1954, 202); На руїнах тиша. Зінька
ступила крок.., ще прислухалась (Андрій Головко, II, 1957,
173); Зелений шум пливе над ними неначе маревом
згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок
(Володимир Сосюра, II, 1958, 411);
// тільки мн. Звуки від такого
руху. У цій хвилині почулися в сінях кроки (Іван Франко, VI,
1951, 191); На шляху затихають кроки Олександра
(Михайло Стельмах, II, 1962, 42); * Образно. Здається мені,
що я серед тиші ловлю останні кроки життя (Юрій Яновський,
II, 1958, 18).
♦ Вибивати (відбивати, рубати) крок — твердо й
чітко ступати під час ходіння. Чітко вибиваючи крок,
.. оркестр.. вимарширував на Рибальську (Юрій Смолич,
Мир.., 1958, 53); Високий чорнявий хлопець у званні
лейтенанта танкових військ, підтягнутий і стрункий,
чітко відбиваючи крок, підійшов до генерала (Вадим Собко,
Серце, 1952, 78); Рубаючи крок, проходили
прапороносці (Олесь Гончар, III, 1959, 370); Відмірювати (відміряти)
кроки див. відмірювати; Дотримувати (дотримати,
додержувати, додержати і т. ін.) кроку: а) (з ким,
рідко кому) не відставати від когось у чому-небудь.
Своїми дотепами.. він підгонював [підганяв] їх пити
все більше й більше, щоб додержати йому кроку (Іван Франко,
IV, 1950, 241); б) те саме, що Іти в ногу (див. нога).
З трудом Сторожа додержує кроку (Павло Грабовський, I, 1959,
306); Крок за кроком: а) дуже повільно; повагом,
помалу. Дно було нерівне, і вони мусили посуватись
обережно, крок за кроком (Олесь Гончар, Новели, 1954, 60);
б) поступово, у певній послідовності. Марта почала
розповідати. Крок за кроком, слово за словом, нічого
не приховуючи (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 140);
Крок назад — відхід, відступ від досягнутого. — Від
нас залежить доля батальйону. Крок назад — уже
зрада (Олесь Гончар, III, 1959, 117); Крок у крок іти (ступати
і т. ін.): а) (з ким) іти (ступати) в такт, роблячи
рівночасно з іншими кроки; іти в ногу. Щоб
потрапити з ним крок у крок, часто дріботіла [Катерина]
ногами і спотикалася (Степан Чорнобривець, Потік.., 1956, 350);
б) (за ким) невідступно, не відходячи йти за кимось.
* Образно. Він ішов злегка розгойданою ходою, не
відчуваючи, що за ним крок у крок ступає його совість
(Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 372); Кроком руш! —
уживається як команда йти в певному напрямі. [В'юн:]
Загін — струнко! ..Кроком руш! (Олександр Корнійчук, I, 1955,
152); Кроку не може (не міг і т. ін.) ступити (зробити);
І кроку не ступить (не ступлять і т. ін.) без кого —
без чиєї-небудь допомоги, участі нічого не може (не
міг, не можуть і т. ін.) здійснити, зробити. —
Незабаром став я його [отамана] правицею, бо без мене не міг
він кроку ступити (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 71);
Міряти кроки — розмірено ходити туди й назад.
Біля воріт міряє кроки вартовий (Антон Хижняк, Тамара,
1959, 42); На кожному (кожнім) кроці: а) скрізь,
усюди; де не ступиш. За руки ми взялись, і тихе павутиння
обличчя обпліта на кожнім кроці нам (Володимир Сосюра, I, 1957,
202); Ці говорильні [гучномовці], поначіплювані на
кожному кроці, вже добре надокучили Сахно (Юрій Смолич,
I, 1958, 63); б) раз у раз, постійно; безперервно. Сьогодні
всі були якісь особливо вразливі і ображалися на
кожному кроці (Олесь Гончар, IV, 1960, 46); Небезпека чекала
на кожному кроці: за переданий товаришеві найменший
шматочок хліба — смерть, за перехоплену записку —
смерть, за необмежені розмови — смерть (Антон Хижняк,
Тамара, 1959, 209); Ні кроку [назад, вперед і т. ін.]! —
уживається як наказ, команда не рухатися з місця.
Ми для того й вийшли на цю путь широку, щоб іти
вперед нам — і назад ні кроку! (Павло Тичина, II, 1957, 267);
— Ні кроку назад! Окопуватись! — скомандував Бронников
(Олесь Гончар, II, 1959, 318); Ні (і) на [один] крок не...;
Ні (і) кроку не...: а) нікуди. Слуги її ні на крок не
відпускають (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 221); І кроку від себе не
відпускає [Семен], все просить співати (Марко Вовчок, I,
1955, 281); б) нітрохи, ніскільки. Воєнком.. не
відставав від неї ні на крок (Олесь Гончар, II, 1959, 180); Взад і
вперед показую я шлях, А сам ні кроку поступить
не можу (Іван Франко, XIII, 1954, 326); Рівняти крок з ким,
на кого і без додатка: а) те саме, що Іти в ногу (див.
нога). Людські потоки Під гордий марш свої рівняють
кроки (Максим Рильський, II, 1960, 19); б) робити так, як
хтось інший. — Ми молоді, — продовжувала вона, —
не з дідами ж нам крок рівняти! (Михайло Томчаній, Закарп. опов.,
1953, 30).
2. перен. Про ступінь, етап у розвитку чого-небудь,
в освоєнні чогось нового, у розв'язанні якогось
завдання тощо. Наші кроки в кіно були спробами дитини,
що вчиться ходити (Юрій Яновський, II, 1958, 10).
♦ Крок уперед — про певний поступ, успіх у
чомусь. Знов рік минув. Знов крок один вперед ступило
всім нам дорогеє діло (Іван Франко, XIII, 1954, 80); Переклади
Старицького, Грабовського і Франка були значним
кроком уперед, рівняючи з давнішими (Максим Рильський, III,
1956, 105).
3. перев. з означ. Те саме, що хода 1. Валентій..
хитким, непевним кроком Ступив наперед (Іван Франко, XIII,
1954, 225); Швидким кроком підійшов він до..
панночки і взяв її в танець (Леся Українка, III, 1952, 586); Устина..
пройшлася легким дівочим кроком (Степан Чорнобривець, Визволена
земля, 1959, 49);
// Про спокійну, тиху ходу коня;
найповільніший алюр. Виїхала проти нас на коні
Маня. Їхала кроком (Ольга Кобилянська, III, 1956, 51); Крок —
найповільніший алюр, при якому кінь піднімає та опускає
на землю ноги, чергуючи по діагоналі (Конярство, 1957,
22).
Збавляти (збавити) крок (кроку) див. збавляти;
Повертати (повернути) крок див. повертати.
4. з означ. Певний спосіб пересування, руху в танці, ходіння на лижах і т. ін. Панна Юзя пробігла мазурковим кроком.. до альтанки (Леся Українка, III, 1952, 666); Пара за парою, зберігаючи дистанцію, дівчата йдуть змінним кроком (Збірник українських народних танців, 1957, 19); Фінський крок.
5. перез. з означ., перен. Учинок, дія (у 2 знач.).
Нарешті він раз зважився на рішучий крок (Іван Франко, VI,
1951, 249); Воронцов знав і те, що.. кожен його хибний
крок, навіть хибний жест обернеться чиєюсь кров'ю
тут, під чужою дамбою (Олесь Гончар, III, 1959, 366);
// Захід, маневр. Голота.. підозріло стежила за його
дипломатичними кроками (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957,
404).
♦ Перший крок; Перші кроки до чого і з означ. —
початок у якійсь справі, діяльності тощо. То не була
ще опера, — то були тільки перші кроки до неї
(Панас Мирний, III, 1954, 201); Хоч в його [І. Франка] листі до
мене нема ніякого формального перепрошування, але
я його вважаю за перший крок до згоди (Леся Українка, V,
1956, 212); Він [О. Пушкін] любовно благословив перші
літературні кроки.. Гоголя (Максим Рильський, III, 1956, 21).
6. Відстань (приблизно 70—75 см) між стопами
ніг під час ходіння як міра довжини. Стоїмо на тій
самій землі — ледве десять кроків між нами (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 419); В Заячій балці кроків за сто попереду..
Марко помітив биків (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 9); Недаром
кажуть: для босого й два кроки — верста (Ігор Муратов, Буковинська
повість, 1959, 73).
♦ Бути (опинитися) на крок від загибелі див.
загибель; Гігантськими кроками йти вперед; Зробити
гігантський крок уперед див. гігантський; Один крок
до чого — дуже близько до чогось; поряд. Від
неймовірного багатства до неймовірної бідності тут [у Перу]
один крок (Знання та праця, 6, 1971, 17); Саженними
кроками йти (просуватися і т. ін.) див. саженний;
Семимильними кроками йти (просуватися і т. ін.)
див. семимильний.
7. спец. Певна стала відстань або величина чого-небудь
(при спрямованому рухові механізму, деталі
тощо). Відстань між двома сусідніми витками
[різьби], вимірювану паралельно осі гвинта, називають
кроком гвинта (Токарна справа, 1957, 15).
▲ Гігантські кроки див. гігантський.