КРОВОПРОЛИ́ТТЯ́, я, сер. Масове знищення людей; масові вбивства, різня. При бажанні можна вчасно припинити непотрібне кровопролиття (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 356); Не могло бути спокою.., коли в Німеччині.. зграя злочинців готувалась до нових кровопролить (Натан Рибак, Час, 1960, 231).