в означеннях
Тлумачення, значення слова «круг»:

КРУГ 1, а, чол.

1. мат. Частина площини, обмежена колом (див. коло 1 1). Площа круга.

2. Ділянка якоїсь поверхні, формою схожа на таку площину. Серед цього амфітеатру гір в середині круга стоїть невисока гора (Нечуй-Левицький, II, 1956, 414); Сміялися озер круги, Степи, діброви і долини (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 198); Терентій покружляв-покружляв навколо випалених кругів згарища, які то темніли, то світилися волокнами ватри (Михайло Стельмах, I, 1962, 462);
//  перев. мн. Концентричні кола, що розходяться від місця порушення водної гладіні. Ось уже шубовснула котрась із дівчат — круги пішли по воді (Андрій Головко, I, 1957, 450);
//  заст. Ділянка поля. В сьому крузі луччі [кращі] буряки, аніж на низу (Словник Грінченка).
Круги літають (літали і т. ін.) перед очима (в очах) у кого — в очах когось темніє (потемніло) від слабості, утоми. Червоні круги літали перед його очима та розпливалися (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 344); Круги під очима в кого — хтось має синці під очима від хвороби, перевтоми, безсоння тощо. Швагер вийшов із церкви. Круги під очима, видко, зморився (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 79); Сонце в крузі — сонце на виднокрузі, на обрії.  * У порівняннях. Ходжу, блуджу попід гаєм, Як те сонце в крузі (Павло Чубинський, V, 1874, 277).

3. Предмет, що має округлу, овальну або кільцеподібну форму. Господиня.. викинула на стіл гарячий круг мамалиги (Олесь Гончар, III, 1959, 14); Рятівний круг; Шліфувальний круг.
Гончарський (гончарний) круг див. гончарський, гончарний.

4. заст. Одиниця обліку готової продукції в деяких народних ремеслах і заняттях.
 Круг воску — шматок воску циліндричної форми вагою в кілька кілограмів. Бразд.. привозив Кожемі дарунок.. — кілька кадів меду, кілька кругів воску (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 88); Круг коліс — комплект коліс для воза. — За найкращий ясеновий круг коліс, ти мені платив десять карбованців і морщився (Михайло Стельмах, II, 1962, 37); Круг прядива — певна кількість прядива (2—3 пуди), намотаного на дерев'яний обруч. — На тобі круг прядива, щоб ти його й пом'яла, і потіпала, і спряла (Українські народні казки, 1951, 312).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 367.

Коментарі (0)

КРУГ 2, прийм., з род. в. Те саме, що навколо 2; навкруг, кругом. Мов ті валькірії, круг неї Танцюють, граються дівчата (Тарас Шевченко, II, 1953, 74); Навколо великих людей і круг їх пам'яті завжди точиться.. боротьба (Максим Рильський, III, 1956, 249).
Круг пальця обвести (обкрутити) кого — обдурити, ошукати когось. — Нашого пана круг пальця сам граф Потоцький не обведе (Михайло Стельмах, I, 1962, 257); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (Андрій Головко, II, 1957, 460).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 368.

Коментарі (0)