в означеннях
Тлумачення, значення слова «кругом»:

КРУ́ГОМ: ◊ Голова йде (ходить, заходила) кругом, рідко — те саме, що Голова йде обертом (див. обертом). Контрактом же я так зв'язаний, що не можу кинути службу раніше.. Голова йде кругом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 163).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 370.

Коментарі (0)

КРУГО́М.

1. присл. Рухаючись по колу, описуючи коло. На ніжці курячій стояла [хатка].. І вся вертілася кругом (Іван Котляревський, I, 1952, 115); Нахилившись, він обходить кругом колиску (Михайло Стельмах, II, 1962, 149).

2. присл. Звідусіль, з усіх боків. В'їхали в панський двір. Всі нас кругом озирають та переморгуються (Марко Вовчок, I, 1955, 45); Води обляли кругом полонину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Коли ревли кругом гармати, ішов він сміло на багнет (Володимир Сосюра, II, 1958, 371).

3. присл. Скрізь, усюди. Латин, так дома спорядивши, Кругом все в хатах оглядав (Іван Котляревський, I, 1952, 171); І над водою, і над гаєм, Кругом, як в усі, все мовчить (Тарас Шевченко, I, 1963, 5); По краю йду. Сади та виногради, Плідні лани, пасовиська кругом (Іван Франко, XIII, 1954, 324); На її [хати] зеленій старій стрісі і кругом було безліч насінин (Олександр Довженко, I, 1958, 325).

4. присл., розм. Повністю, цілком. Білолиця, кароока [вдова] І станом висока, У жупані; кругом пані, І спереду й збоку (Тарас Шевченко, I, 1963, 158); Кругом щаслива ти людина: Не залякаєшся грози (Павло Грабовський, I, 1959, 116).

5. прийм., з род. в. Уживається при позначенні предмета, особи, навколо яких щось відбувається, розташовується тощо; навколо, побіля. А глянь лиш гарно кругом себе, — І раю кращого не треба! (Тарас Шевченко, II, 1953, 95); Кругом ставка.. біліє смуга з вишневих та черешневих садків (Нечуй-Левицький, II, 1956, 27).
Кругом пучки (пальця) обернути (обмотати) кого — те саме, що Круг пальця обвести (обкрутити) (див. круг 2). — Знай, який у тебе чоловік, .. я всіх кругом пучки оберну..! (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 154).

6. у знач. виг. Уживається як військова команда повернутися на 180°. — Оркестр, встати! — крикнув Гавриченко.. — Оркестр піднявся. — Кругом! — Оркестр повернувся (Олександр Довженко, I, 1958, 153).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 370.

Коментарі (0)