КРУТЬКО́, а, розм.
1. Непосидюча, вертлява, занадто рухлива людина; вертун.
2. Те саме, що крутій 1.
КРУТЬКО́, а, розм.
1. Непосидюча, вертлява, занадто рухлива людина; вертун.
2. Те саме, що крутій 1.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 378.