КРУТНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Однокр. до крутитися 1. Настя крутнулась на одній нозі й вибігла з зали (Нечуй-Левицький, III, 1956, 214); Гарасько нетерпляче крутнувся на ослоні, миттю схопився й почав кашляти (Панас Мирний, IV, 1955, 347).
2. розм. Те саме, що повернутися 1. Санчата.. несамовито крутнулися вбік (Михайло Стельмах, I, 1962, 62).
3. розм. Кинутися, метнутися куди-небудь. Крутнулася [баба] туди-сюди, та бачить, що треба лізти вгору (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 485); Поправивши хустку, вона крутнулася до комори, засунула її на замок.. і вибігла на вулицю (Михайло Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 294).