КРУТУВА́ТО. Присл. до крутуватий, — Ви не ображайтесь на мене, старого, може, я трохи крутувато сказав (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 27).
КРУТУВА́ТО. Присл. до крутуватий, — Ви не ображайтесь на мене, старого, може, я трохи крутувато сказав (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 27).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 378.