КРУТУВА́ТИЙ, а, е. Досить крутий. Крутуваті.. були ці дядьки-капітани (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 150); Оця життєрадісність.., оцей дошкульний, часом крутуватий гумор скрашували важку, .. жахливу дійсність (Василь Кучер, Голод, 1961, 197).
КРУТУВА́ТИЙ, а, е. Досить крутий. Крутуваті.. були ці дядьки-капітани (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 150); Оця життєрадісність.., оцей дошкульний, часом крутуватий гумор скрашували важку, .. жахливу дійсність (Василь Кучер, Голод, 1961, 197).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 378.