КРУЖАТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. перех. і без додатка. Пити хмільні напої. Зевес тогді [тоді] кружав сивуху І оселедцем заїдав (Іван Котляревський, I, 1952, 69); Вона уточила і унесла чого треба було. Стали кружати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 222); Там наші два діди спіткалися знайомі.. Сидять, кружають мед (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 327); * Образно. Було колись — в Україні Лихо танцевало [танцювало], Журба в шинку мед-горілку Поставцем кружала (Тарас Шевченко, I, 1963, 65).
2. неперех., рідко. Те саме, що кружляти 1, 4, 6. Він бачив цілу юрбу.. гімназистів, що, кружаючи біля учителя, весело щебетали (Панас Мирний, III, 1954, 186); Стрикізки [бабки] кружали невтомно над водою (Ольга Кобилянська, I, 1956, 453); Хто кружає, той дома спать лягає, а хто простує, той в дорозі ночує (Номис, 1864, № 11406); Марно тільки молодець По степу кружає (Іван Манжура, Тв., 1955, 187).