в означеннях
Тлумачення, значення слова «крига»:

КРИ́ГА, и, жін.

1. Те саме, що лід. Ставок під кригою в неволі І ополонка — воду брать... (Тарас Шевченко, I, 1951, 42); Морозом тріскучим зціпило тебе, У кригу важку окувало (Іван Франко, XIII, 1954, 173); Швидка течія невпинно мчала під кригою (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 18);  * Образно. Крига ніяковості була розтоплена привітною усмішкою гостя (Натан Рибак, Час, 1960, 842);  * У порівняннях. Рогніда усміхнулася, але її усміх був справді холодний, наче крига (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 161).
Крига скресла: а) водоймища, річки тощо звільнилися від криги (весною); наступила весна. Скоро оце скресла крига, .. вже Катря веснянки заспівала (Марко Вовчок, I, 1955, 182); б) почалося, настало щось довгоочікуване, сподіване. На спеціальному засіданні комісії з топоніміки й ономастики УРСР.. було ухвалено створити до 50-ї річниці Жовтневої революції довідник, який включатиме всі назви населених пунктів УРСР.. Це свідчить про те, що нарешті крига скресла (Літературна газета, 15.V 1961, 3); Криги серед зими не випросиш у кого — про дуже скупу людину. В отих кугуток хутірських.. і криги серед зими не випросиш! (Олесь Гончар, II, 1959, 159); Кригою братися (взятися) — замерзати, покриватися кригою (про водоймища, річки тощо). В потоці вода бралася кригою (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 197); Печеної криги бажати (забажати, хотіти і т. ін.) — мати примхливе або неможливе для здійснення бажання.

2. Те саме, що крижина. Криги здорові пливуть звідусюди (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 430); Бричку нашу треба було.. з осторогою перевезти.. по кригах (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 27).

3. збірн. Битий лід скреслих водоймищ, річок і т. ін.; крижини. І Нева Тихесенько кудась [кудись] несла Тоненьку кригу попід мостом (Тарас Шевченко, II, 1963, 411); На річці скрегоче крига (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 260); Розбила щука лід у ріках, і крига пливла в море (Олександр Довженко, I, 1958, 173); Потовчена снарядами крихка крига треться об береги! (Олесь Гончар, III, 1959, 285).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 342.

Коментарі (1)