КРИГОРУ́Б, а, чол.
1. Робітник, що заготовляє або розбиває кригу. Біля кригорубів зібралося чимало дітвори (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 212).
2. Сокирка, якою користуються альпіністи для вирубування східців у кризі під час підіймання на гору.
КРИГОРУ́Б, а, чол.
1. Робітник, що заготовляє або розбиває кригу. Біля кригорубів зібралося чимало дітвори (Анатолій Шиян, Вибр., 1947, 212).
2. Сокирка, якою користуються альпіністи для вирубування східців у кризі під час підіймання на гору.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 342.