КРИ́ХІТКА, и, жін.
1. Зменш.-пестл. до крихта 1—3.
— Дуже ти хліба просив. Хоч шматочок, хоч
крихітку, хоч півкрихітки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 229); Новий
рік.. нові надії принесе.., а з ними, може, хоч
невелику крихітку щастя (Панас Мирний, IV, 1955, 287); Хлопець
крихітку здригнувся, коли його обвіяв свіжий.. вітерець
(Іван Франко, III, 1950, 11).
♦ До [останньої] крихітки — те саме, що До
[останньої] крихти (див. крихта). — Люто вдарив чоловік,
і вужеві небораці до крихітки хвіст відсік (Іван Франко, XI,
1952, 224); Ні (ані, і) крихітки; Ні (і) на крихітку —
те саме, що Ні (ані, і) крихти; Ні (і) на крихту (див.
крихта). [Маринка:] Сьогодні Маруся краще
спала, а то ті дві ночі ані крихітки (Михайло Старицький, Вибр., 1959,
408); Жахавсь я любові, — гадав, що кохання Нам
працю спиняє. Аж бачу я, любко, що й крихітки правди
У тому немає (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 65); Він [барометр]
і на крихітку не хоче посунутись на сухеньке, хоч нам
дуже потрібна година (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 234); В її
голосі не було ні крихітки попередньої пустотливості
(Ірина Вільде, На порозі, 1955, 34).
2. перен., пестл. Про маленьку дитину, тварину або маля тварини. — Гу-гу-гу! Крихітко, комашечко! — ..припадає [мати] до своєї одиначки (Любов Яновська, I, 1959, 282); Ти [дочка] у Києві — далеко, Ніжна крихітко мала (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 115); Птаха, меншого за Крихта королика жовтоголового, ви не зустрінете на території нашої країни. Він — найменший. Живе ця крихітка у хвойних лісах Карпат (Наука і життя, 8, 1966, 47).