Словник української мови

КРИХІ́ТОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до крихітка. Щороку сутужно Хомі.. І так уже з тим хлібом поводилися обережно, так стереглися, щоб і крихіточка не загинула марне, а не стало... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 87); [Сабіна:] Нехай дозволить владарка покласти крихіточку їй фарби на обличчя (Леся Українка, III, 1952, 170).
♦ Ні (ані, і) крихіточки — те саме, що Ні (ані, і) крихти (див. крихта). [Ада:] Невже у вас нема ані крихіточки прихильності до мене? (Мирослав Ірчан, I, 1958, 109).