в означеннях
Тлумачення, значення слова «крикливиці»:

КРИКЛИ́ВИЦІ, виць, КРИКЛИВЦІ, ів, мн.

1. Хворобливий стан дитини, коли вона безугавно кричить без сліз. Позавчора розказав мені Демид[овський] за крикливиці. Крикливиці — дитяча болість (Панас Мирний, V, 1955, 347); Добре вип'є баба.., сяде й заведе свою музику..: «Я вмію і трясцю насилать, і крикливці» (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 29).

2. розм. Нервове (переважно жіноче) захворювання, що характеризується сильним збудженням і супроводжується викриками; істерія (у 1 знач.). — Коли я відьма, то нашлю на тебе усіх чортів, ще й крикливці на ніч (Нечуй-Левицький, III, 1956, 257).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 345.

Коментарі (0)